До Фрунзівського районного суду Одеської області звернувся гр.С. з позовом до селищної ради про визнання права власності на спадкове майно, а саме на житловий будинок, що залишився після смерті матері гр..С., яка померла в 2015 році. Відповідно до матері

До Фрунзівського районного суду Одеської області звернувся гр.С. з позовом до селищної ради про визнання права власності  на спадкове майно, а саме на житловий будинок, що залишився після смерті матері гр..С., яка померла в 2015 році. Відповідно до матеріалів справи, нотаріальною конторою гр..С. було  відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки  ним було пропущено строк для  прийняття спадщини. Суд, керуючись ЦК України та п. 23  постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» відповідно до якої, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження, позов задовольнив та визнав право власності на спадкове майно за гр. С.

            Також, до Фрунзівського районного суду Одеської області звернулася гр.. Г. з позовом до селищної ради про визнання права на земельну частку (пай) Відповідно до матеріалів цивільної справи, позивачка зазначила, що в 1997 році була прийнятя в члени КСП «А.» де постійно працювала. Рішенням зібрання  уповноважених членів КСП " А." від 2000 року  затверджений  список членів КСП для отримання  сертифікатів на земельну частку ( пай), в якому вона записана  під № N, однак станом на 2016 рік сертифікат досі не отримала. Позивач неодноразово зверталася  в усі органи державної влади  з проханням  надати їй сприяння та допомогу в отриманні  сертифікату. Однак їй всюди відмовляли, тому вона змушена звернутися до суду з вище вказаними позовними вимогами.     Згідно  довідки  Відділу Держгеокадастру в Одеській області  згідно  наявних у Відділі  Книг  реєстрації сертифікатів на право на земельну частку ( пай) на ім'я  громадянина України  С. сертифікат  на право  на земельну чатку ( пай) із земель  колишнього КСП " А." на території Захарівської селищної ради  не видавався. Згідно  архівного витягу  протоколу №1  зборів  уповноважених членів  КСП " А" Фрунзівського району Одеської області  від 2000 року було затверджено список для отримання сертифікатів на земельну частку ( пай) та за №N   гр.Г.  було включено до  даного  списку осіб, які мають  право на земельну частку ( пай). Відповідно до п. п. 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» потрібно мати на увазі, що при приватизації земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій земельні ділянки передаються їх працівникам, з визначенням кожному з них земельної частки (паю) за рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування і кожна з цих осіб має гарантоване право одержати безоплатно свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості). Відповідно до вищевикладеного, керуючись діючим законодавством України, суд повністю задовольнив позовні вимоги  гр..Г., чим захистив право члена КСП на земельну ділянку.

     Фрунзівським районним судом  Одеської області було притягнуто до адміністративної відповідальності гр. Х за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 65-1 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді попередження Відповідно до матеріалів справи, гр.. Х. у лісовій смузі Подільської дистанції лісових насаджень Одеської залізниці біля с. Гедеримове Захарівського району Одеської області, під час виконання наказу Держекоінспекції в Одеській області № _ від 30 грудня 2016 року працівником інспекції встановлено, що гр. Х. сумісно з гр. Х., 2000 року народження, без відповідних на те документів (лісорубного квитка, ордеру), здійснив незаконну рубку сироростучої деревини породи «Ясень зелений» в кількості 3-х дерев. Своїми діями гр. Х. порушив вимоги п. 1 ч. 1 ст. 67, ч. 1 ст. 69, ч. 1 ст. 70 Лісового кодексу України.