До Фрунзівського районного суду Одеської області було подано дві заяви про усиновлення щодо однієї і тієї ж дитини...

            До Фрунзівського районного суду Одеської області було подано дві заяви про усиновлення щодо однієї і тієї ж дитини, однак різними заявниками. Відповідно до матеріалів справи, дві сім`ї мають хороші житлові умови для проживання дитини, але на базі сім'ї заявників Н. розпорядженням Ширяївської районної державної адміністрації  Одеської області було створено прийомну сім'ю на виховання та спільне проживання, в яку було передано  дитину М. На даний час дитина проживає у прийомній сім'ї,   за час її проживання у даній сім'ї ніяких скарг до центру соціальних служб  для сім'ї, дітей та молоді  не надходило. А сім`я інших заявників Д. лише двічі відвідувала дитину М. та  привозила їй солодощі. На думку представника  служби у справах дітей  Ширяївської РДА переважне право на усиновлення дитини є має сім`я Н., оскільки дитина проживає з ними,вказана сім`я піклується про неї та встановила тісний контакт з дитиною М. Отже дослідивши всі матеріали справи та враховуючи все вищевикладене, суд задовольнив заяву сім`ї Н. про усиновлення дитини М. та відмовив у задоволенні заяви сім`ї Д. 

            Також, до Фрунзівського районного суду Одеської області з позовом до Л. О. та Л.М. про визнання договору дійсним та визнання права власності на житловий будинок звернувся громадянин Г. Відповідно до матеріалів справи, гр.Г. передав 50 000 грн. як плату за купівлю будинку. Одна договорі купівлі-продажу укладений не був та відповідно, не був нотаріально посвідчений. На даний час не має можливості належним чином оформити договір, оскільки громадяни, з якими був укладений договір, померли. Громадяни Л.О. та Л.М. є онуками вищевказаних осіб. У судовому засіданні. Громадяни Л.О. та Л.М. проти задоволення позовних вимог не заперечували, однак суд відмовив гр..Г. у задоволенні позову у зв’язку з тим, що земля. На якій розташований будинок приватизована не була, про що свідчить відсутність кадастрового номеру та рішення селищної ради про приватизацію вказаної земельної ділянки також. судом встановлено, що відповідно до ст.220 ЦК України. Суд може визнати договір купівлі-продажу майна дійсним, у разі якщо одна зі сторін договору ухилялася від нотаріального посвідчення, відповідно до пояснень свідків, жодна зі сторін не ухилялася від нотаріального посвідчення договору.

            Рішенням Фрунзівського районного суду Одеської області було задоволено позов гр..К про визнання права власності на спадкове майно, а саме право власності на земельну ділянку яка належала померлій гр. Є., а до неї належала померлому гр.П.. який був батьком громадянина К. Відповідно до матеріалів справи. громадянин К. звернувся до суду за захистом своїх прав на спадкове майно у зв’язку з тим, що на державному акті відсутня відмітка про реєстрацію за спадкодавцем права власності на земельну ділянку територіальним органом Держземагентства у зв’язку з чим нотаріус своєю постановою відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на належну спадкодавцю земельну ділянку.