За період з 21 березня по 25 березня 2016 року, Фрунзівським районним судом Одеської області

За період з 21 березня по 25 березня 2016 року, Фрунзівським районним судом Одеської області був ухвалений вирок, яким було визнано винним гр. Т. у скоєнні злочину,  передбаченого ч.2 ст.289 КК України (незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене з проникненням в інше сховище). Відповідно до матеріалів справи, гр.Т. з метою особистого збагачення, переконавшись у відсутності господаря та сторонніх осіб, таємно, умисно, проник на огороджену територію домогосподарства гр..Ч. та заволодів мопедом, який там зберігався після чого зник з місця скоєння злочину. Дослідивши всі матеріали справи, врахувавши те, що обвинувачений притягувався до кримінальної відповідальності, судимість якого погашена у встановленому законом порядку; щире розкаяння винного; позитивну оцінку за місцем проживання; відсутність обставин, які обтяжують покарання, громадянину Т. призначено покарання  у виді 5 (п’яти) років позбавлення волі без конфіскації майна, з іспитовим строком 2 (два) роки.

Також, у вказаний період судом було ухвалено вирок, яким гр.В. визнано винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України (використання завідомо підробленого документа), а саме - використання  підробленого пенсійного посвідчення на залізничній станції, шляхом заміни фотографії громадянки Д. громадянкою В.  Дослідивши всі матеріали справи та враховуючи те. що громадянка В. раніше не притягувалась до кримінальної відповідальності; щире каяття обвинуваченої,  вчинення злочину невеликої тяжкості; позитивну характеристику за місцем проживання та відсутність обтяжуючих обставин громадянці В. призначено покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п’ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень.

Вироком суду було визнано винуватим гр..С. у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, а саме -, незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів (марихуана, канабіс…) без мети збуту та призначити йому покарання  у вигляді одного року  позбавлення волі  в кримінально — виконавчій установі. Оцінивши  в сукупності досліджені під час судового розгляду докази з точки зору достатності  та взаємозв’язку, приймаючи до уваги,  що докази, які б безпосередньо, без сумніву  доводили  вину обвинуваченого у вчиненні  кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.307 КК України стороною обвинувачення надано не було,   суд прийшов до висновку, що пред’явлене  обвинувачення за ст. 307 ч. 2 КК України  не доведено в судовому засіданні, у зв’язку чим, гр.С. визнано невинуватим у пред’явленому обвинуваченні за ч. 2 ст.307 КК України  та виправдано його в зв’язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення.